Алупка, Крым - це Україна. Независимый городской форум.

Как вернуть город под контроль местной общины? Как в дальнейшем разумно управлять им? Как сделать его процветающим?
 
ФорумФорум  ПорталПортал  КалендарьКалендарь  ЧаВоЧаВо  ПоискПоиск  ПользователиПользователи  ГруппыГруппы  РегистрацияРегистрация  Вход  
Последние темы
Самые просматриваемые темы
Крымская война 2014-2017 = Кримська війна 2014-2017
Люди: красота и здоровье души и тела
Победа за нами! = Перемога за нами! (Часть 1)
Победа за нами! = Перемога за нами! (Часть 2)
Новости Алупки
Оккупационные "власти" извещают... = Окупаційна "влада" сповіщає...
Важное = Важливе
О б ъ я в л е н и я
3-я мировая? = 3-я світова?
Наши жилища
Социальные закладки
Социальные закладки Digg  Социальные закладки Delicious  Социальные закладки Reddit  Социальные закладки Stumbleupon  Социальные закладки Slashdot  Социальные закладки Yahoo  Социальные закладки Google  Социальные закладки Blinklist  Социальные закладки Blogmarks  Социальные закладки Technorati  

Поместите адрес форума Алупка, Крым - це Україна. Независимый городской форум. на вашем сайте социальных закладок (social bookmarking)

Начать новую тему   Ответить на темуПоделиться | .
 

 Позитив и негатив из политической жизни других населенных пунктов

Предыдущая тема Следующая тема Перейти вниз 
На страницу : Предыдущий  1, 2, 3  Следующий
АвторСообщение
СМИ



Сообщения : 3016
Репутация : 0
Дата регистрации : 2013-09-15

СообщениеТема: Позитив и негатив из политической жизни других населенных пунктов   Ср 6 Ноя 2013 - 22:13

Первое сообщение в теме :

Что происходит в других населенных пунктах
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль

АвторСообщение
СМИ



Сообщения : 3016
Репутация : 0
Дата регистрации : 2013-09-15

СообщениеТема: Голова севастопольского поселка Кача Василий Онищук подал в отставку   Пн 23 Дек 2013 - 21:46

23 декабря 2013, 16:55
Об этом он заявил сегодня на аппаратном совещании в Севастопольской горгосадминистрации, передает Гражданская оборона.
Причины, по которой он идет на такой шаг, Онищук объяснил, но попросил отнестись к его решению с пониманием.
В свою очередь, председатель СГГА Владимир Яцуба посоветовал ему не торопиться, и уйти «по-людски».
Как пишет издание, весной поднимался вопрос о невыполнении Василием Онищуком Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», согласно которому сельские, поселковые и городской главы обязаны не реже одного раза в год предоставить отчет о своей работе перед территориальной громадой на открытой встрече с гражданами.
Отчет о проделанной работе за 2012 год Качинский поселковый голова так и не предоставил.
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
Пеймер



Сообщения : 54
Репутация : 1
Дата регистрации : 2013-08-31

СообщениеТема: Слава Героям! Слава Украине!   Вс 23 Фев 2014 - 13:20

Слава Героям! Слава Украине!

Впервые с 2010 года я могу дышать свободно!
Не ощущая над собой несвежее дыхание властвующего в стране криминалитета.

История повторяется:
В 30-50-х годах ХХ века остатки цвета нации обрекались тройками на долгие годы застенок в одних камерах с отпетыми уголовниками.
С 2010 по 2013 годы вся Украина была одним большим ГУЛАГом.
Но на этом историческом витке ставленники уголовников вершили суд ...

Надеюсь, что впредь все мы такого больше не допустим!
Сегодня это - главное.

Всё остальное мы все вместе решим - с кем быть Украине и какой быть Украине...
Потому, что все мы вместе - Украинцы!:
- христиане, католики, мусульмане...
- жители и уроженцы западных, восточных, южных и северных областей Украины...
Украина - наш с вами общий дом!
И у нас есть здоровый глузд, чтобы устроить это Дом так, чтобы все мы гордились своей Родиной!
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
СМИ



Сообщения : 3016
Репутация : 0
Дата регистрации : 2013-09-15

СообщениеТема: Международное общественное движение киевлян требует восстановления полноценного местного самоуправления в городе   Пн 24 Фев 2014 - 19:49

Международное общественное движение киевлян требует восстановления полноценного местного самоуправления в городе
24.02.2014 19:08
Международное общественное движение киевлян, недавно созданное на базе Facebook-группы «Спасти Киев» (более 2 тыс. человек) выступило с обращением в адрес Верховной Рады защитить историческое наследие Киева.
«Вновь, в начале ХХI столетия дикарскими большевистскими методами перекраивается тело города, политической целесообразностью оправдываются акты вандализма. Поэтому мы требуем от народных депутатов, представляющих интересы киевских избирателей в парламенте, и от всего депутатского корпуса Верховной Рады уважения к историческому наследию Киева и правам нашей территориальной громады. А именно, мы требуем:
1. Оставить вопросы сноса и установки памятников, а также изменения названий улиц и площадей в исключительной компетенции территориальной громады и органов местного самоуправления Киева. Соответственно, не ставить на голосование и не голосовать никакие законопроекты и прочие правовые акты, содержащие подобные предложения.
2. Немедленно внести в повестку дня и добиться положительного результата голосования по вопросам:
- назначения выборов городского головы Киева и депутатов Киевского горсовета в кратчайшие предусмотренные действующим законодательством сроки;
- объединения должностей городского головы Киева и председателя Киевской городской государственной администрации;
- принятия закона, регламентирующего проведение местных референдумов, в том числе, для решения спорных вопросов, касающихся изменения исторического облика Киева;
- выполнения в полном объеме положений закона «О столице Украины городе-герое Киеве» с учетом вышеизложенных требований относительно организации в Киеве выборов и местных референдумов.
Кроме того, мы требуем объявить мораторий на любые решения, касающиеся изменения исторически сложившегося облика Киева, до момента проведения выборов и местного референдума соответствующей тематики. В противном случае, мы не можем считать произошедшие в последнее время системе власти демократическими. И оставляем за собой право обращаться за защитой исторического и культурного наследия Киева к мировому сообществу», - в частности сказано в обращении.
Напомним, сейчас в Раде находится законопроект о переименовании ул. Институтской в ул. Небесной сотни. Ранее, без решения местной власти в столицы были снесены и уничтожены памятники Ленину и Мануильскому.
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
СМИ



Сообщения : 3016
Репутация : 0
Дата регистрации : 2013-09-15

СообщениеТема: Революційне фото "Піаніст" перемогло у міжнародному конкурсі   Чт 17 Апр 2014 - 21:57

Революційне фото "Піаніст" перемогло у міжнародному конкурсі
У третьому щорічному фотоконкурсі The Look of Repression and Freedom, якого проводить міжнародна неурядова організація Freedom House, перемогло фото "Піаніст" українців Олега Мацеха та Андрія Меаковського.
На фото "Піаніст" зображено музиканта, який грає на жовто-блакитному фортепіано перед силовиками біля Адміністрації президента України.
Друге місце у фотоконкурсі Freedom House, як повідомляє Телекритика, зайняв фотограф Горан Йович (Goran Jovic) зі своєю роботою "Черга", яку зробив у Танзанії. На фото зображена черга дітей, які вишикувалися за своїм шкільним обідом. Третє місце конкурсу дісталось Матту Рейнсу (Matt Rains) за роботу із М'янми «Геноцид М'янми: Молитва за право бути почутим».
Як відомо, жовто-блакитне піаніно стало одним з символів Євромайдану. Акцію з грою на піаніно провели 7 грудня троє львів'ян, пишуть Львівські новини онлайн.
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
СМИ



Сообщения : 3016
Репутация : 0
Дата регистрации : 2013-09-15

СообщениеТема: Глава УГКЦ розповів, яким повинен бути новий президент   Вс 20 Апр 2014 - 12:32

Глава УГКЦ розповів, яким повинен бути новий президент

Блаженніший Святослав Шевчук
У майбутнього президента України головною особистою якістю повинна бути моральність, а також відданість ідеї незалежної та єдиної України. Новий президент повинен об'єднати народ.
Таку думку в інтерв'ю DN.ua висловив архієпископ УГКЦ Святослав Шевчук.
"Насамперед, він (майбутній президент, - ред.) повинен бути моральною людиною. Моральні якості завжди на першому плані, якщо ми говоримо не про окремі дії, а про особистість як цілісність і про її справи як ціле. Навіть найкращий професіонал, що дуже добре знає свою вузьку нішу, але є корумпованою людиною, добра не принесе. Бо він як людина знищений всередині. Тому у президента, на мою думку, повинні бути в першу чергу моральні цінності".
Крім того, на думку глави УГКЦ, сьогодні першою найважливішою рисою президента має бути його відданість ідеї незалежної, єдиної, соборної України - він повинен бути тим, хто об'єднає народ.
"Він повинен виступити гарантом єдності. Пам'ятаю, під час конференції "Богослов'я під час Майдану" наші протестанти висловили думку, що нам треба шукати те, що у росіян зараз називають "скріпи". Те, що нас скріплює, пов'язує воєдино. Це найважливіше завдання президента", - наголосив Святослав Шевчук.
Архієпископ також зазначив, що новий президент повинен "стояти з народом проти корупції" та відновити здорові структури державної влади.
"Повинно утвердитися верховенство права. Якщо, як і колись, буде верховенство права багатого і сильного над правом слабкого і бідного, думаю, всі швидко відчують, що ідеали Майдану зраджені" - резюмував він.
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
СМИ



Сообщения : 3016
Репутация : 0
Дата регистрации : 2013-09-15

СообщениеТема: Чому Україні потрібна децентралізація і на даному етапі неможливий федеральний устрій   Ср 23 Апр 2014 - 23:18

Чому Україні потрібна децентралізація і на даному етапі неможливий федеральний устрій

Що таке федерація і чому немає такого поняття „добровільна федералізація”.

Федерація – це союз, об`єднання державних чи квазідержавних утвореннь. У світі лише 24 федеральні країни з більш ніж 200 країн, в Європі є лише 5 федеральних країн.
Історія
Якщо зазирнути в історію, то ми там не знайдемо жодного випадку, коли унітарна країна добровільно розділилася б на федеральну.
Успішні федерації утворилися двома способами. Перший спосіб – це об`єднання колишніх колоній у федеральну державу. На жаль, історичні приклади показують, що такі об`єднання траплялися в результаті війни з метрополією або між собою. Класична схема такого утворення – Сполучені Штати Америки, Канада, Мексиканські Сполучені Штати . В Африці – Нігерія.
В Європі федерації утворювалися з подрібнених князівств та королівств, що були незалежні одне від одного, але належали до одного народу. Відбувалася війна між ними і домінуюче королівство ставало об`єднавчим чинником, утворюючи нову державу. Спочатку вона була централізованою, а згодом суб`єкти федерації отримували більше прав. Як от наприклад Німеччина, що пройшла крізь період роздробленості а потім завдяки Прусії утворила монументальну німецьку державу. Лише після поразки у першій світовій війні країни-переможці змусили її розділитися на федеральні утворення аби послабити її.
Ще один подібний приклад – Австрія. Після періоду роздробленості злиття в Імперію, після розпаду імперії створилася Австрія, а вже після другої світової умовою виведення військ союзників став її нейтралітет та федеративний устрій.
Вічна напруга федерації. Правила і винятки.
Тепер подивимося чи всі федерації ефективні та успішні. Королівство Бельгія з двох частин, між якими існує напруження і якби не Брюссель, уже було би дві країни Боснія та Герцеговина – уламки ще однієї федерації – Югославії, яка розпалася з жорстокою війною після власного розпаду. Чехословаччину спіткала така ж доля. Єдиний позитивний приклад федерації в Європі – це Швейцарія. І це – виключення, яке підтверджує правило. Основна відмінність Швейцарії – це наявність гірського ландшафту. Гори створюють природні кордони, отже існує початкова природня автономність кантонів – квазі-держав, у яких теж не бесмарна історія стосунків. Менше з тим, вони об`єдналися і стали стійкою федеративною структурою, що називається конфедерацією, але за всіма ознаками це федерація, фактором стабільності якої є широка децентралізація. Отже, ще раз висновок: федерація – це природне добровільне об`єднання, а не розділення єдиного.
Чи можливий федеративний устрій України?
Які умови для федерації? Якщо це союз державних чи квазі-державних утворень, то в Україні немає передумов для цього, бо не існує таки самостійних суб`єктів. Замість цього є території, і федерації просто немає з чого утворюватися, тому коли ми говоримо про федералізацію – це неправильний термін, який на жаль запущений у вжиток в Україні. Доречі, його немає в жодному тлумачному українському чи російському словнику. Це вигаданий, штучний неологізм, що суперечить логіці. Навіть якщо припустити, що федералізація — це перетворення України в федеральну державу, федерація це об`єднання у її складі держав або квазі-держав які мють сувернітет, але які за договором поділилися суверенітетом з наддержавним утворенням – федеральним центром. Відтак, в кожній складовій федерації мусять бути ознаки держави – Конституція, парламент, уряд, власне законодавство, яке може відрізнятися від федерального, виходячи з повноважень суб`єктів.
В українському варіанті таке уявити поки що дуже важко, крім такого прикладу, як Кримська автономія , коли суб`єкт є в межах України , але з власним арламентом, урядом, Конституцією. На жаль, при цому всьому Крим не став динамічним регіоном. Обсяг економіки великого за територією та населенням Криму приблизно дорівнює обсягу економіки Черкаської області. За темпами зростанні економіки Крим посідає 15 місце з 27. Тобто, власна конституція і таке інше – не панацея і не поштовх для економічного розвитку. Крим – дотаційний регіон, при тому, що у порінянні з іншими регіонами в Криму залишалося пропорційно більше податків, ніж в інших регіонах, а кількість чиновників і ,відповідно, витрати на управлінський чиновничий апарат були більшими, ніж в будья якій області. Результат ми бачимо – сепарація. Але навіть якщо припустити, що такий процес так званої федералізації відбудеться в Україні, то економічного зростання цих суб`єктів не буде. Чому?
Ось, наприклад, прийшов великий інвестор в Україну, як унітарну державу. Для прикладу візьмемо банк. У нього мусять бути одинакові правила на всій території держави, він отримав ліцензію національного банку, відкрив центральний офіс, потім решту офісів по всій території, причому, без особливих проблем.
Тепер уявіть , що він заходить в федеративну країну з купою дережавних структур. З кожною з цих структур треба вступити у відносини і на центральному рівні і на території, де можуть бути інші правила, інші вимоги. Для бізнесу – це завада.
Також поборники федералізації кажуть, що суб`єкти федерації повинні мати прямий вплив на зовншню політику. Це взагалі кошмар. Уявити спільне бачення зовнішньої політики Донецької області і Львівської важко. Тому ті, хто говорять про федералізацію в сьогоднішні конкретних умовах в сенсі виконання ультиматуму Путіна-Лаврова мають насправді на увазі наступне: розібрати Укрїну на шматки, постаити маріонеткових керівників, під патронатом Росії, зібрати назад у федеральну державу, яка кроку не може зробити без зовнішнього управління.
Це вигідно для путінського режиму, тому що просто так окупувати Україну — велику державу — і тримати її під окупацією неможливо. Аби просто пройти крізь територію України достатньо 50 тис. війська, але пройти – не значить встановити контроль. Для контролю над окупованою територією такого масштабу, як Україна потрібно десь мільон особового складу війська, що Росія не потягне, тому є така проста схема. А так, після розшматування України в цих федеративних частинах можна розставити своїх колаборантів — маріонеток, що дозволить зовішнє управління. Саме так в Африці розділялись на шматки території після колонізації – Руанда, Судан, Сомалі, Ефіопія, Нігерія, Замбія, що нині є синонімами роїзподілення і постійна нестабільності.
Що таке децентралізація?
Це зовсім інше. В децентралізованій унітарній державі є національний рівень – домінуючий, але є місцевий рівень – дуже розвинутий. Ці два рівні є найбільш спроможними. Місцевий рівень – це рівень громали, комунальний, місцевий, наближений до людини. На відміну від федеративної держави, де навпаки – домінуючий рівень є регіональний, де найбільше повноважень та ресурсів сконцентровано на рівні регіону. Така концентрація призводить до формування регіональних політичних еліт, які є недостатньо серйозними для переходу на національний рівень, але надто амбітні, щоб залишатись весь час регіональною еітою. І ці регіональні еліти починають продукувати сепаратизм. . І те, що починається зараз в Іспанії, яка формально не є федеральною державною, але після Франко аби послабити центральну владу було зроблено децентралізацію не до рівня ромад, комун, а лише до рівня регіонів. Пройшло 20 з лишнім років після Франко, в багатьох регіонах зформувалися регіональні еліти, почалися суперечки на тему хто кого годує. Лунають заклики: „Давайте проведемо референдум про відокремлення Каталонії, про відокремлення країни Басків”. Тобто класична схема, коли регіональній еліті стає тісно в свох регіональних повноваженнях і це провокує конфлікт.
Тому українська децентралізація має це враховувати, і центр повинен делегувати повноваження на базовий рівень – рівень громад (як в Швейцарії), адже громади не страждають сепаратизмом. Громади – це локальні території і розвиток громад стосується повсякденних інтересів людини. Люди живуть в містах, там же у людей виникають основні проблеми. Де вони повинні вирішуватись? В місті — там, де живе людина. Натомість, регіональний рівень (умовно рівень області) – прокладка, яка рано чи пізно починає мутити воду.
Що ж лишається на рівні області? Які повноваження? Це планування територій, регіональна інфраструктура, внутрішньообласні комунікації, медицина на особливі випадки, органи державної виконавчої влади у вигляді інспекцій і таке інше. Надлишок повноважень на обласному, регіональному рівні призводить до того, що місцеве самоврядування занепадає, країну шматують.
Децентралізція – це не розділення країни, це створення можливостей для розвитку міст, сіл, селищ, там де живуть люди в єдиній Україні. Це вивільнення енергії мас для покращення життя безпосередньо свого, своєї громади, а не створення додаткового пошрку регіональних політичних еліт, місцевих князьків.
Знову приклад Іспанії : 50% бюджеу цієї країни витрачається через бюджет провінцій. І на держву і на місцеві потреби залишається решта 50%. Провінції стали вірішувати, що вони ого-го і стали самостійно брати кредити , укладати самостійні угоди, почалася не завжди фахова економічна самодіяльність при тому, що відсутні емісійні центри. Раптом трапилося так, що провінції немає чим віддавати кредити. На фоні світової кризи це призвело до того, що державі треба рятувати регіони. Держава прийняла рішення обмежити зростання зарплати чиновникам, провінція заперечує проти цього, відтак держава не може повноцінно вжити заходів щодо виходу з кризи через опір провінцій. Держава просить розширити повноваження муніципалітетів, укрупнити, оптимізувти їх аби зменшити витрати, як це з початком кризи швидко зробили Фінляндія, Латвія, Литва. А ось Іспанські провінції кажуть „ні” – це наша компетенція, наші муніципалітети. Все це гальмує вихід Іспанії з фінансової кризи.
Небезпека підміни понять
Зараз офіціальна позиція партії регіонів начебто за унітарну державу, але з умовою надати більше прав регіонам, а губернаторів обирати. На перший погляд це всім подобається, але губернатор є представником держави, який на чолі адміністрації чи префектури контролює обрану людьми на місцях владу – місцеве самоврядування. Цього контролера не можна там же обирати – це очевидно. В Європі немає жодної країни, де губернатор чи воєвода обирається населенням. Єдине виключення в світі – це США, де обирають губернаторів та сенаторів штатів. Це традиція колоній, які об`єднувалися, не було тоді звідки зверху призначати губернаторів, так історично склалося. Зрештою, американський штат, state в перекладі – держава, що має народний суверенітет. Але уже поруч – в Канаді — губернатори не обираються. Індія – федеративна держава, губернатори теж не обираються. Пояснити цей принцип дуже просто. Ось є область, припустимо там проходять вибори президента і одночасно губернатора. Президент отримав 5%, губернатор 75%. Хто легітимний тут? А ще додайте місцеве самоврядування. Тому ніде в Європі це не робиться – ні в Німеччині, ні в Швейцарії немає прямих виборів державних представників в регіоні.
Як буде після реформ за затвердженою Кабміном та узгодженою на всіх рівнях концепцією реформи адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування?
Концепцію не просто затверджено Кабміном. Її обговорено та узгоджено як на експертному рівні, так і з представниками місцевого самоврядування та громадськості. Процес тривав не один рік і тільки тепер реформі вмикнули зелене світло.
Буде проста логічн схема. Максимум повноважень та ресурсів передаються на рівень громад. Там обирають раду і голову ради. Голова за посадою керує виконавчим органом ради міста, села чи селища. Громади укрупнюються – громада – це містечко та села навколо. На районному та обласному рівні прямими виборами обирається рада. Рада обирає голову і формує виконавчий орган. Района та область – це проміжні рівні територіально- адміністративного устрою, на яких реалізуються ті повноваження, що не можуть бути реалізовані на місцевому рівні. Це не самодостатній рівень, а саме проміжний. Більшість питань громади буде вирішуватися на рівні самої громади – швидко та ефективно. Що на районному рівні? Основні повноваження районного рівня – надання стаціонарної медичної допомоги, спеціалізованої середньої освіти, спортшколи, інтернати і таке інше, а також органи державної виконавчої влади типу інспекцій – податкова, охорони природи, архітектурно-будівельна, тощо. Обласний рівень – там представлені інтереси всіх територіальних громад, але в тій частині, що не можуть бути реалізовані на рівні громади та району. А саме, високоспеціалізована медицина, професійно-технічна освіта, бо саме обласний рівень визначає потребу у працівниках, тому це виключна компетенція обласного рівня. Крім того, це питання регіонального розвитку . Загальне бачення питань області балансує розвиток територій. Також на цьому рівні вирішуються питання внутрішньообласної інфраструктури — шляхи, мости, магістральні газогони, водогони тощо.
Чи будуть насравді ліквідовано адміністрації?
Тепер про адміністрації, про які останнім часом кажуть, що вони будуть ліквідовані. Ось уявіть , яка зараз ситуація в країні. В обласних державних адміністраціях працюють люди і героїчно тримають там цю ситуацію, а відусіль лунають твердження, що адміністрації ліквідують. Як ці люди почуватимуться? Насправді такого в реформі не передбачено. Не можуть регіони бути позбавленими контролю виконавчої влади державою. Навіть в федеральних державах на територіях є державна виконавча влада. Це зв`язуючий ланцюг держави, те, що зв`язує її в одне ціле. В залежності від країни це префект, або воєвода або урядовий комісар. Назви різні – суть одна. Це посдова особа, відповідальна владна персона, у якої є апарат, але який дає розпорядження одноосібно, не колегіально. Тому не настільки важливо, як називаються ці персони – голови адміністрацій, воєводи чи префекти. Важливо, що вони здійснюють три важливі функції:
1. Збезпечують контроль за законністю діяльності органів місцевого самоврядування. Тобто, якщо орган місцевго самоврядування прийняв рішення за межами компетенції, адміністратор зупиняє це рішення, звертається до суду з позовом про його скасування. Якщо орган місцевого самоврядування приймає некомпетентні рішення, що призводять громаду до банкрутства чи становлять небезпеку життю чи здоров`ю громадян, рішення сепаратистьського характеру тощо, він звертається до Президента з проханням розпустити такий орган і призначити тимчасового урядового уповноваженного.
Головна функція – нагляд за закнністю діяльності місцевої влади.
2. Наступна функція – координація підрозділів органів виконавчої влади
- податкової, рхітектурно-будівельної, екологічної інспекції, міліції. Тобто, передаючи функції місцевому самоврядуванню, держава через інспекції слідкує за дотриманням норма та правил. Освіта є компетенція місцевого самоврядування, але якість цієї освіти має проконтролювати держава, і ось низка державних інстпекцій координуються державним представником.
3. Третє велике поноваження – діяльність у випадку надзвичайного чи військового стану. Тому що в цьому випадку система працює інакше – жорстка централізація і виконання всіх розпоряджень, а значить в цей момент голова адміністрації керує територією і несе за це повну відповідальність. Тобто, державна влада буде присутня в регіонах, але вона матиме чіткі окреслені повноваження. Кожна рада має власний виконавчий комітет – виконавчий орган.
Після реформи основна частина людей, які сьогодні працюють в адміністраціях не просто будуть запрошені на роботу. На базі адміністрацій будуть створені виконавчі орани обласних рад чи районних рад. Буде змінено структуру цих органів — область самостійно визначатиме цю структуру. Наприклад „управління економіки” чи „управління економіки, торгівлі і регіонального розвитку”. Ці рішення не потребуватимуть затвердження центрального рівня, це їхня компетенція і відповідальність, їх фінансові можливості.
Оце і є децентралізація – передача ресурсів, відповідальності, компетенції. Відповідальність двох видів: один перед виборцямиз ефективність діяльності. Другий перед державою за законність. Контроль законності здійснюється через державні органи воконавчої влади, через адміністрації Тому повідомлення про ліквідацію адміністрацій і передачу всіх повноважень в регіони не відповідють дійсності. Не все можна передати. Передаються повноваження, не властиві державі. Наприклад, якщо держава займається сміттям, у неї не буде часу займатися макроекономікою, кожен повинен займатися своєю частиною, тоді буде ефективність.
Партія Регіонів пропонує прямі вибори керівника області, злишити всі податки в області, крім ПДВ і акцизу, на рівні області прибрати представників державної виконавчої влади. При теперішньому унітарному устрої держави за виконання цих трьох умов, держави не існуватиме. Це навть не федерація, про це треба говорити, щоб люди розуміли. Радослав Сікорський – міністр закордонних справ Польщі сказав, що якщо у Росії не вийде нав`язати Україні федералізацію, то вони і під виглядом децентралізації через своє лоббі в Україні намагатимуться протягнути певні ідеї, що протирічать справжній логіці децентралізації тому будьмо пильні!

Автор: Анатолій Ткачук, советник Министра регионального развития,  директор Інституту громадського суспільства
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
СМИ



Сообщения : 3016
Репутация : 0
Дата регистрации : 2013-09-15

СообщениеТема: Теория самоубийства может объединить Кеннеди и Путина?   Чт 22 Май 2014 - 7:59

Теория самоубийства может объединить Кеннеди и Путина?

Долгие поиски заказчиков убийства Кеннеди так и не увенчались успехом. И одна из версий, которая бытует до сих пор, заключается в том, что 35-й Президент США сам заказал своё убийство, информирует еizvestia.com.
Ввиду того, что Кеннеди испытывал сильные боли, связанные со спиной, и страдал от недуга практически всю свою жизнь, он был вынужден принимать сильнодействующие обезболивающие препараты. Одна из причин, почему он быстро завоевал популярность заключается именно в этом. У него были расширенные зрачки, он нравился избирательницам.
Амфетамин, который он употреблял в сумасшедших количествах, делали его привлекательным и энергичным. Его публичные выступления превращались в апофеоз влюблённости всей нации.
Но боли со временем только усиливались, болеутоляющих требовалось всё больше, и амфетаминная зависимость привела к тому, что у него появился штатный доктор, который повсюду сопровождал его. Его назвали «чудесный доктор» за то, что он приводил Кеннеди в чувства.
Амфетамин приводит к тому, что человек находится в неадекватном состоянии, он становится импульсивным, эмоциональным, сексуально озабоченным. У Кеннеди дрожали руки, его мучили приступы нервозности, многие политические решения также говорили о том, что Президент не в себе.
Например, во время Карибского кризиса, когда мир оказался на грани ядерной войны между США и СССР. Или во время позорной военной операции на Кубе, когда практически всех спецназовцев США расстреляли, а остальных взяли в плен. Всё шло к тому, что зависимость и смертельная болезнь Кеннеди станут явными.
Согласно одной из версий психологов, понимая всё это, Кеннеди решил уйти из жизни лучшим президентом мира. Именно поэтому он отправился на вражеский округ – в штат Техас, выбрал автомобиль без верха, в котором его буквально расстреляли. Более того, он сидел в корсете, который поддерживал позвоночник, и даже не мог увернуться от пуль. И сколько не искали заказчиков, причины убийства так и остались загадкой.
У него был выбор: либо уйти конченным наркоманом, либо — героем нации. В результате Джон Фицджеральд Кеннеди — лучший, самый известный и любимый из президентов США.

Почему я провожу параллель с Путиным, по слухам, у него тоже серьёзное заболевание позвоночника. И мы видим череду неадекватных поступков Президента России. Вначале отбирает Крым, затем пытается терроризировать Украину, требуя непонятно, чего, портит отношения с влиятельными, развитыми странами Запада. В него, как и в Кеннеди, влюблена нация.
Одно из предположений о причинах действий Путина — наркотические препараты, заглушающие боль. И судя по всему, дозы дошли до максимума, что отражается на умственных способностях и действиях. Возможно, он намерен довести всё до состояния неуправляемости и уйти из жизни лучшим Президентом всех времён для России.
Войти в историю великим героем, «собирателем земель русских». И возможно, с этой целью он пойдёт на то, чтобы спровоцировать или заказать покушение на самого себя.
Это единственный способ для Путина спасти свою репутацию. Война в Украине явно проиграна, Россия поставлена в условия холодной войны 60-х годов. Но если тогда под пятой СССР была половина Европы, то сегодня мы видим, что Путин остался один с ослабленной Россией и её разграбленной экономикой.
И в этих условиях он перессорился с половиной мира, которая хоть что-то покупала у России! Это кажется необъяснимым с точки зрения нормальной логики, но если провести параллели между Путиным и Кеннеди, всё становится на свои места. Он доводит ситуацию до максимального накала, наживая себе врагов, и после выйдет из игры, чтобы весь мир потом искал виноватого и гадал, кто заказчик.
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
СМИ



Сообщения : 3016
Репутация : 0
Дата регистрации : 2013-09-15

СообщениеТема: Політична культура та її перспективи в Україні   Ср 28 Май 2014 - 9:15

Політична культура та її перспективи в Україні
Сьогодні в Україні ми спостерігаємо контрреволюцію до революції 17-го року. А якщо точніше, то очищення від революції переможеного глузду здійсненої на плечах люмпен-пролетаріату. Українське суспільство, як там не було, не налаштовувалося на комунізм. І як ми знаємо, цю ідеологію нам грубо імплементували через Харківський плацдарм.
Але як там не було, «надбання» комуністичного періоду вплинуло на наше суспільство в повній мірі. Довгий період відсутності виборчого права, знищення політичної конкуренції, забивання національного розвитку, все це відкинуло нас у розумінні демократичних процесів на довгі роки в порівнянні з Західними країнами. Наш виборець має хоч і прогресуючу, але низьку політичну культуру. Часто піддається грубим маніпуляціям. Ведеться на популізм. Слабо розбирається в якості кандидатів. Доказом сказаного є довибори на 5-ти виборчих округах під час революційного Майдану. Вставши на боротьбу за свої права прогресивне українське громадянство, на той момент, було шоковане цим виборчим процесом. Основною причиною програшу опозиційних кандидатів був звичайний підкуп виборців. Також, вищенаведену тезу доводять вибори у Київраду 25 травня. Коли депутатами стали ціла купа людей, що мають не у місцеве самоврядування йти, а отримувати вовчий квиток до люстраційного комітету.
Не варто сподіватися на швидке зрощення свідомості електорату. Сьогоднішній стан, до прикладу в Польщі, не можна пояснити успішними реформами 90-х років. Навіть навпаки, успішні реформи 90-х років в Польщі стали наслідком досить якісного стану польського суспільства після перебування у радянському блоці. Адже поляки не втратили ні церку, як моральний та скріплюючий для нації чинник, так і не відчували на собі страшних соціальних експериментів. Весь соціалістичний час в цій країні існувала досить лояльна с/г система. Ну і на додачу треба розуміти, що усі країни Центрально-Східної Європи опинилися під безглуздою системою класового робітничого панування лише після Другої світової. І ще, як доказ цієї тези — Західна Україна, котра мала досвід і місцевого самоврядування, і конкурентного виборчого процесу більший, ніш вся Україна. А також увійшла в склад СРСР у 1939 році. Тому якісно відрізняється політичною культурою, на відміну від більшої частини України.
Отже, на сьогодні ми маємо певну відсталість у політичній культурі українських громадян, через історичні процеси у минулому на більшості території країни. Це значно сповільнює процес розвитку країни у демократичній площині. І не варто дуже сподіватися на систему з відкритими списками, адже хоч це і є прогресивне явище, але вищеперерахованих недоліків не скасовує. Тому популізм і маніпулювання будуть мати місце і тут.
З цієї ситуації є два виходи: еволюційний з підтримкою та революційний.
Перший, представляє собою довгий шлях спроб і помилок, зміни покоління, тобто поетапного розвитку політичної культурі і свідомості населення. Добре, коли він має підтримку. І державну, і громадську. Перша зменшує можливість підкупу або грубого маніпулювання законодавчим шляхом та дає доступ та підтримує громадськість у роботі з населенням. Особливо з молодим поколінням, починаючи зі школи. Приклад такої роботи громадськості є проект Вільного університету на Майдані. Коли кожен бажаючий міг послухати лекції цікавих особистостей з різних галузей. Але цей шлях має вад – він повільний. Особливо з відсутністю волі у державної еліти у формуванні клімату для підвищення політичної культури (згадаємо провал законопроекту щодо підкупу виборців).
Тому варто подумати про революційний шлях. А саме: введення освітнього цензу, а не майнового. Адже в часи існування останнього, доступ до освіти та інформації був надзвичайно обмежений для не багатої людини. На сьогодні середній клас можна ідентифікувати не як виключно майнове з додатками явище, а більше як інформаційне. Тобто людина, що вміє володіти інформацією, а саме: добувати, фільтрувати та використовувати її, і є на моє переконання новітнім середнім класом. Така інформаційна революція пов’язана з розвитком Інтернету, в котрому на сьогодні знаходить приблизно 90% всієї інформації в світі. А 10% таємної або обмеженої не критично впливають на розуміння картинки того, що відбувається.
В класичному розумінні, освітній ценз існує в деяких країнах третього світу. І включає себе вміння писати та читати. Але тут я маю на увазі інше. Пропоную надавати право голосувати громадянам України, котрі мають розуміння основних політичних та правових норм. І для цього до нас знов приходить на допомогу науковий прогрес. У державних установах встановлюється термінали, схожі на поповнення рахунку, в яких громадянин складає тест. Питання не мають великої складності, до прикладу: кількість та особливості гілок влади в державі, основні політичні ідеології та їх відмінності, історичні аспекти пов’язані з державотворенням, питання з норм Конституції. Тобто, запитуються елементарні для освіченої людини речі, котрі стануть значною перепоною для люмпенізованого класу. Щоб уникнути звинувачень у дискредитації, потрібно створити посібник, в котрому вичерпно викласти усі потрібні для голосування речі та викласти його у вільний доступ. Для старого покоління можна організовувати лекції, а для цього залучати волонтерство. Також, дозволити складати іспит, при невдачі, скільки завгодно разів з лімітом у місяць. Це дуже демократично. Не здав сьогодні, зробиш це пізніше. Дуже схоже на складання тестів на право водити машиною в Кореї, де одна жінка в 2009 році лише з 950-го разу його виконала. Я не просто так згадав складання іспит на права. Бо помітьте, в нормальній державі люди витрачають багато часу, аби отримати право водити машину. Це робиться для безпеки інших громадян. А чому у цьому випадку право на обрання політичного курсу та відповідальної особи для цього, дається без жодного зусилля?

Звісно, такий шлях надто революційний і навряд чи буде здійснений. Нам все ж прийдеться піти традиційним шляхом, швидкість якого буде залежати від роботи як держави, так і громадського сектору. Але історія знає багато випадків сильної політичної волі. І все можливо, навіть новий ценз у новітньому часі.
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
СМИ



Сообщения : 3016
Репутация : 0
Дата регистрации : 2013-09-15

СообщениеТема: Совещания в мэрии Ялты решили закрыть от общественников   Чт 5 Июн 2014 - 18:30

В ялтинском городском совете на оперативно-хозяйственные совещания, проходящие каждый четверг, перестанут пускать представителей общественности города.

Такое решение принял и.о. мэра Ялты Сергей Карнаух.
Как передает корреспондент сайта Крым.Реалии, традиционно, на оперативно-хозяйственном совещании присутствовали помимо руководителей городских предприятий и начальников отделов исполкома представители общественности и журналисты, которые имели возможность задавать вопросы докладчикам.
Сегодня Сергей Карнаух сообщил, что они меняют форму проведения оперативно-хозяйственных совещаний.
«Чтобы не растягивать совещание по времени, после я подхожу к журналистам и отвечаю на вопросы. Общественники после окончания совещания могут задать вопросы лично начальникам отделов устно или письменно», — сказал Карнаух.
Такие изменения не устроили представителей общественности, и они в ходе совещания начали требовать дать им возможность задать вопрос немедленно. В ответ на это и. о. мэра объявил, что на следующей неделе все будет еще жестче.
«Такой цирк, как сегодня, был последний раз. На следующей неделе в зал пускать только по аккредитации» — распорядился Карнаух.
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
 

Позитив и негатив из политической жизни других населенных пунктов

Предыдущая тема Следующая тема Вернуться к началу 
Страница 2 из 3На страницу : Предыдущий  1, 2, 3  Следующий

Права доступа к этому форуму:Вы можете отвечать на сообщения
Алупка, Крым - це Україна. Независимый городской форум. :: Алупка - наш город. Нам им и управлять :: Политическая жизнь города-
Начать новую тему   Ответить на тему