Алупка, Крым - це Україна. Независимый городской форум.

Как вернуть город под контроль местной общины? Как в дальнейшем разумно управлять им? Как сделать его процветающим?
 
ФорумФорум  ПорталПортал  КалендарьКалендарь  ЧаВоЧаВо  ПоискПоиск  ПользователиПользователи  ГруппыГруппы  РегистрацияРегистрация  Вход  
Последние темы
Самые просматриваемые темы
Крымская война 2014-2018 = Кримська війна 2014-2018
Люди: красота и здоровье души и тела
Победа за нами! = Перемога за нами! (Часть 1)
Победа за нами! = Перемога за нами! (Часть 2)
Оккупационные "власти" извещают... = Окупаційна "влада" сповіщає...
3-я мировая? = 3-я світова?
Важное = Важливе
Новости Алупки
О б ъ я в л е н и я
Наши жилища
Социальные закладки
Социальные закладки digg  Социальные закладки delicious  Социальные закладки reddit  Социальные закладки stumbleupon  Социальные закладки slashdot  Социальные закладки yahoo  Социальные закладки google  Социальные закладки blogmarks  Социальные закладки live      

Поместите адрес форума Алупка, Крым - це Україна. Независимый городской форум. на вашем сайте социальных закладок (social bookmarking)

Ответить на темуПоделиться | .
 

 Победа за нами! = Перемога за нами! (Часть 2)

Предыдущая тема Следующая тема Перейти вниз 
На страницу : Предыдущий  1 ... 29 ... 54, 55, 56
АвторСообщение
СМИ



Сообщения : 3042
Репутация : 0
Дата регистрации : 2013-09-15

СообщениеТема: Победа за нами! = Перемога за нами! (Часть 2)   Чт 25 Дек 2014 - 6:38

Первое сообщение в теме :

Это сообщение является первым во второй части темы "Победа за нами! = Перемога за нами!"
Конец первой части этой темы на странице - http://alupka.ukrainianforum.net/t56p990-topic
(Такова уж особенность нашего провайдера)

Украинские партизаны нанесли удар россиянам под Новоазовском

Координатор группы "Информационное Сопротивление", занимающейся анализом событий в зоне боевых действий, Дмитрий Тымчук сообщил в своем "Фейсбуке", что российская диверсионно-разведывательная группа возвращалась с территории, контролируемой украинскими войсками, и уже на оккупированной ДНР территории попала в засаду.
"В результате боестолкновения с подразделением украинских партизан несколько российских военнослужащих погибли, командир российской ДРГ был тяжело ранен от выстрела 40-мм подствольного гранатомёта ГП-25", - сказано в сообщении.
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль

АвторСообщение
Громадянин України



Сообщения : 158
Репутация : 0
Дата регистрации : 2014-12-17

СообщениеТема: "Ми розриваємо всі пута з Росією": про що говорив Порошенко на параді 24 серпня 2018 року. Повний текст   Сб 25 Авг 2018 - 12:41

"Ми розриваємо всі пута з Росією": про що говорив Порошенко на параді 24 серпня 2018 року. Повний текст

Зродились ми великої години
Зпожеж війни і полум’я вогнів.
Плекав нас біль за долю України,
Зростив нас гнів і лють на ворогів.
Це – слова "Маршу нової армії", який сьогодні уперше пролунає на нашому військовому параді. Створили його на основі легендарної пісні, написаної наприкінці двадцятих років минулого століття. І символізує він нерозривний зв’язок між різними поколіннями борців за свободу Вітчизни.
Воістину "великою годиною" для нас, українців, стали останні чотири з половиною роки. Ми пережили неймовірні випробування війною та економічною кризою, що її спричинила російська агресія. Від рук ворога полягли тисячі й тисячі українців – військових та цивільних; чоловіків, жінок, дітей. Нас тестували і на міцність, і на розрив. Намагалися розділити народ і розчленувати країну. Пробували заблокувати наш рух до Європи. Хотіли загнати волелюбний народ назад в осоружне імперське стійло.
Слава Богові і подяка кожному українцю за те, що ми з вами вистояли. І не просто вижили у лихолітті, а й наростили міцні м’язи. Стали сильнішими і впевненішими в собі і власних можливостях. На майбутні роки й десятиліття заклали основу для руху вперед – з чіткими стратегічними орієнтирами на Європейський Союз та НАТО.
Дорогі українці!
Цей рік особливий тим, що відзначаємо століття незалежності УНР, проголошеної Четвертим універсалом Центральної Ради. Наближається і сто років Акту злуки, коли УНР та ЗУНР об’єдналися в єдину соборну українську державу. Українська національна революція, визвольні змагання початку минулого століття тривали приблизно чотири роки, але державу тоді втратили. Наші предки не встояли у тій війні з Росією. Так само, як свого часу не встояли наші гетьмани Іван Виговський та Іван Мазепа. Причини були різні, але результат один і той же: довгі роки трагічної залежності від імперії з репресіями, голодоморами. Зі спробами знищити українську мову і розчинити український народ на неозорих просторах Євразії.
Перед нашим поколінням постало завдання розірвати фатальне історичне коло. Зробити так, щоб українську незалежність, як раніше, не вимірювали місяцями чи декількома роками. І потім довгими десятиліттями бездержавності не оплакували її втрату. Не аналізували причин чергової поразки. А щоби пишалися перемогами і гордилися успіхами.
За чотири роки війни, яку Росія розв’язала проти України, ми з вами зберегли державу і зміцнили її. Нація консолідувалася на засадах захисту країни і патріотизму. Ми з вами створили сильну армію. І кропіткою роботою наших дипломатів забезпечили міжнародну політико-дипломатичну підтримку незалежності України.
І, головне, ми твердо обрали власний шлях розвитку. І не маємо права з нього зійти на догоду зовнішнім ворогами та їх агентам усередині країни.
Перше. Ми розриваємо всі пута, які пов’язують нас з Російською імперією та Радянським Союзом. Зробити незалежність незворотною, Україну – великою та сильною, без жодної перспективи повернення в зону російського впливу – це головне завдання нашого покоління. Це – завдання суспільства і обраної ним влади.
Друге. Ми, українці, йдемо своїм шляхом і розуміємо, що насамперед маємо спиратися на власні сили. Використовувати багатства країни в інтересах народу і наступних поколінь. Україна має жорстко захищати свої національні інтереси. Зовнішня допомога для нас все ще важлива, але насамперед маємо допомогти самі собі.
Третє. Конкретними кроками зміцнити незалежність. Вже понад рік діє безвізовий режим для поїздок українців до Євросоюзу. Ми невідворотно стаємо частиною європейського простору. Це зміцнює нашу політичну незалежність.
Набула чинності Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. І як результат і наслідок частка експорту до ЄС становить тепер майже 43 проценти проти 32 відсотків ще чотири чи п’ять років тому. Чітка європейська стратегія дала нам можливість компенсувати величезні втрати, яких ми зазнали внаслідок політично вмотивованого закриття Росією і свого ринку, і транзиту для третіх країн для українських товарів. Вона, Росія, більше не зможе нас шантажувати, тому що ми посилили нашу економічну незалежність.
Із осені шістнадцятого року – вчора була вже тисяча днів, - як ми не купуємо газу в Росії. Український "Нафтогаз" блискуче обіграв Газпром в Стокгольмському арбітражі, принісши до державної кишені 4,6 млрд доларів. Так здобуваємо нашу енергетичну незалежність.
Четверте, на чому хотів би окремо наголосити. Не може бути вільним тіло, коли душа - в полоні. Нехай сьогодні нас почують у Константинополі, в Москві та Ватикані. Ми маємо твердий намір розрубати останній вузол, яким імперія відчайдушно намагається нас прив’язати до себе. Ми сповнені рішучості покласти край протиприродному та неканонічному перебуванню вагомої частини нашої православної спільноти у залежності від російської церкви. Церкви, яка освячує гібридну війну Путіна проти України, яка день і ніч молиться за російську владу і за військо - теж російське.
Хрещення прийшло до нас від Константинопольської Церкви-Матері. І саме з Києва розійшлося широкими просторами Східної Європи. Українське християнство має понад тисячолітню історію, власну богословську, літургійну і церковну традицію. Зараз, коли ми відновили і захистили державну незалежність України із столицею в Києві, немає жодних причин для того, щоб серед інших помісних Православних Церков не було рівної їм Помісної Православної Церкви України.
Питання Томосу про автокефалію для Православної Церкви України виходить далеко за межі релігійного. Воно з того ж ряду, що зміцнення армії; що захист мови; що боротьба за членство в Євросоюзі та НАТО. Це – ще один стратегічний орієнтир на нашому історичному шляху. Це - вагома складова нашої незалежності.
Інтеграція до європейського та євроатлантичного простору – надійний спосіб забезпечити безпеку, розвиток України та гідні умови життя для людей. Така інтеграція - стовідсоткова гарантія нашої незалежності. Але хочу окремо наголосити - і ми потрібні Європі, бо без нас Євросоюз не стане завершеним і довершеним проектом. Адже цивілізаційна межа сучасної Європи проходить уздовж північно-східного кордону України.
На континенті всі, хто не засліплений російськими грошима, розуміють, що без незалежної європейської України миру і безпеки в Європі було би менше. Точно менше, а не більше. Без відновлення територіальної цілісності, суверенітету нашої держави всі кордони в Центральній та Східній Європі будуть непевні.
Війна Росії проти України - це частина плану Кремля розвалити Європейський Союз і НАТО. Наші воїни на сході стоять на захисті безпеки і добробуту не лише України, але всієї Європи. Отож, до Євросоюзу і до НАТО ми прямуємо не з порожніми руками. У нас сьогодні – ви будете мати можливість це побачити і переконуєтесь вже чотири роки - одна з найкращих армій континенту. Вона істотно посилить східний фланг НАТО. А навзаєм - ми розраховуємо на гарантії колективної безпеки, які надає Альянс.
Дорогі українці!
Відтоді, як ви довірили мені посаду Президента України, державний компас впевнено показує на Захід – у бік, протилежний імперії. Його стрілка жодного разу не здригнулася. І запевняю вас, не здригнеться, допоки цей компас знаходиться в моїх руках.
Більше того, наполягатиму на закріпленні у Конституції нашого прагнення приєднатися до Євросоюзу і вступити до НАТО. Юристи знайшли формулу, як це зробити оптимально і швидко. До відкриття осінньої сесії Верховної Ради, яке заплановано на 4 вересня, буде зареєстрований відповідний мій законопроект. І буду працювати в день і вночі, робитиму все, щоб його ухвалили.
Найнадійнішими гарантами Незалежності України та мирної праці українців є наші воїни: Збройні Сили, Національна гвардія, флот, прикордонники, СБУ, поліція, інші силові структури. Про те, як змінилася українська армія за чотири роки, можна говорити хоч чотири години, є про що. Але ліпше за будь-які слова промовлятимуть зараз впевнена хода героїв, випромінюючий силу рух техніки та озброєнь і майстерність пілотів.
Народна армія сьогодні звітує перед українським народом, а народ пишається своєю армією. Кожний, хто долучився до її розбудови, кожний, хто в 2014 році відправляв смс з грошима, хто кинув рідний дім і поїхав волонтером, військовослужбовці,– кожен по праву хай гордиться власним внеском у зміцнення обороноздатності.
Схилімо голови на згадку про героїв, які віддали свої життя за мирне майбутнє України. Вклонімось кожній українській родині, що втратила чоловіка чи сина, матір чи сестру. Вічна пам'ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну. Вічна їм слава.
Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять українських воїнів і мирних громадян України, які загинули у війні, що розв'язав російський агресор. Повік не забудемо, і не пробачимо ніколи.

Хвилина мовчання

Дорогі українці!
Наша українська армія – це армія миру. Влітку чотирнадцятого року вона успішно звільнила більшу частину Донбасу від бойовиків. А, після того, як сталося пряме вторгнення російських регулярних військ, міцно тримає оборону на лінії зіткнення. Надійно захищає Україну вздовж усієї лінії кордону з нашою агресивною сусідкою.
Влада зробила все, аби вплив війни на суспільство був якомога меншим. Свого часу я відкинув пропозиції оголосити воєнний стан, який би істотно обмежив політичні права і свободи громадян. Від часткової мобілізації ми перейшли до формування контрактної армії. Витрачаючи понад 5% ВВП на оборону та безпеку, не знімаючи пальця з курка, - зосередилася на реформах і мирному будівництві.
Ми нічого не прагнемо більше, ніж миру.
І ніхто не прагне миру більше, ніж ми, українці.
Справжній мир обов’язково настане на нашій землі. Забезпечити мир і перемогу може тільки боєздатна армія, і вона день за днем стає дедалі сильніша.
"Доки нація бореться, вона живе", - казав Левко Лук’яненко, автор Акту проголошення незалежності України. Сьогодні Левкові Григоровичу виповнилося б дев’яносто років. Ми всі глибоко вдячні людині-легенді за його видатний внесок у боротьбу за волю України і свободу її громадян.
Дорогі співвітчизники!
Ви щойно чули й бачили, як Міністр оборони вперше в історії вітав учасників параду словами "Слава Україні". Найміцнішими стають ті традиції, які народжуються в народі. Які генеруються народом і людськими серцями, передаються з покоління в покоління. Серед наших символів є не лише Прапор, Герб і Гімн, про які написано в Конституції, але й національне гасло "Слава Україні! Героям слава". Від нього ми почуваємо колосальне піднесення, а наших ворогів корчить як чортів від ладану. Воно саме увійшло в наше життя, а тепер настав час надати йому силу закону. Ось чому подаю до Верховної Ради законопроект про зміни до військових статутів, згідно якого це гасло стане головним вітанням у Збройних Силах України.
З двадцять сьомою річницею Незалежності України! Зі сторіччям відродження української державності! Слава українському війську! Слава Збройним Силам України! Слава українському народу! Україні – слава!"
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
Громадянин України



Сообщения : 158
Репутация : 0
Дата регистрации : 2014-12-17

СообщениеТема: Владимир Балух: «Дело нашей чести – бороться за Украину»   Сб 25 Авг 2018 - 12:46

Владимир Балух: «Дело нашей чести – бороться за Украину»

Поздравляю всех, кто любит Украину! Крепкого здоровья и ангелов-хранителей всем, кто держит ее на своих плечах: украинское войско, украинское духовенство, украинское гражданское общество!
Сердечно благодарю всех единомышленников за счастье чувствовать себя членом большой семьи, которая руководствуется идеалами Правды, Чести и Достоинства.
Мудрости, христианской любви к ближнему и настоящего, непоказного патриотизма желаю властным институтам, которые олицетворяют собой заветное, выстраданное в сердцах многих поколений наших предков Государство.
Непостижимо большой ценой – погубленными и покалеченными судьбами миллионов и миллионов лучших сыновей и дочерей родной земли – уплачено истории за наше право иметь свое государство, строить его, руководствуясь собственными, постоянными вековыми традициями и национальными интересами.
Дело нашей Чести – заботливо беречь историческую память об этой святой жертвенности и настойчиво работать, чтобы она не оказалась напрасной. Именно сейчас, когда Украина вынуждена обороняться от очередного шовинистического нападения соседа-империалиста, считаю крайне важным прилагать максимум усилий, чтобы укрепить единство общества, церкви и государства как такового.
Неустанно усовершенствуя вооружение и реформируя вооруженные силы, мы должны настойчиво отстаивать святое право Украины иметь собственную автокефальную церковь, поскольку недопустимо, чтобы внутри государства в церковной сфере доминирующие позиции занимала епархия церкви государства-агрессора. Бог – един, поэтому церковь должна служить народу, быть опорой его единства, а не служить инструментом для раздоров и идеологических диверсий.
Традиции украинского православия и украинского казачества имеют многовековые родственные корни, что ярко демонстрирует праздник Покрова Пресвятой Богородицы. Так будем же достойными потомками жизненной мудрости своих Отцов, потому что «козацькому роду нема переводу»!

Слава Украине!

Искренне ваш, Владимир Балух.
22.08.2018
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
Громадянин України



Сообщения : 158
Репутация : 0
Дата регистрации : 2014-12-17

СообщениеТема: СИЧ. Откуда растет сопротивление «русскому миру» Видео   Сб 25 Авг 2018 - 15:51

СИЧ. Откуда растет сопротивление «русскому миру» Видео

Докуметальный фильм «СИЧ» является попыткой исследовать, что формирует «иммунитет к вирусу «русского мира». Для исследования Радио Свобода выбрало Запорожье – город «сталинской индустриализации» и тотальной русификации, которое, несмотря на это, не впустили в себя «русскую весну». Рассказ ведет этнический русский, историк и защитник Донецкого аэропорта Вячеслав Зайцев с позывным «Хортица». Премьера фильма в телеэфире состоялась в День Независимости 2017 года. В течение года прошли 26 презентаций фильма в городах юга и востока Украины в школьных, студенческих и общественных аудиториях. Герои фильма «СИЧ», а также те, кто помогал в организации и проведении съемок, участвующих в параде ко Дню Независимости Украины 2018 - идут в рядах «ветеранской коробки».
Автор сценария и режиссер: Ирина Штогрин
Режиссер съемок Дмитрий Джулай
Оператор: Павел Холодов
Режиссер монтажа: Дмитрий Джулай
Редактор: Ирина Правило

Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
Громадянин України



Сообщения : 158
Репутация : 0
Дата регистрации : 2014-12-17

СообщениеТема: И В МИРЕ НАСТУПИЛ ПОКОЙ или Сон в руку   Ср 24 Окт 2018 - 7:42

И В МИРЕ НАСТУПИЛ ПОКОЙ или Сон в руку

Я видел сон, чудесный сон:
В донецком морге был Кобзон,
Какой-то пи*ор в каске "Пресса”
и рядом с ним вся банда Беса.
Лежали бабушки с морковкой
И дети, что топтали флаг.
Лежали Гиви с Моторолой -
в момент любви их сплющил танк.
Раскинув скудными мозгами
Лежали кучкой казачки,
Захарченко лежал безногий,
и Гиркин, выкатив зрачки.
Горел Донецк – пылала вата.
Луганск спокойно догорал.
И рвы расстрельные бульдозер
Землей тихонько засыпал.
Московский кратер наполнялся
радиактивною водой,
Ху*ла повесили в Гааге –
И В МИРЕ НАСТУПИЛ ПОКОЙ!!!

Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
Громадянин України



Сообщения : 158
Репутация : 0
Дата регистрации : 2014-12-17

СообщениеТема: Страна маминой подруги (Украинский идеал - Финляндия и Израиль: что здесь не так)   Пн 29 Окт 2018 - 6:08

Страна маминой подруги (Украинский идеал - Финляндия и Израиль: что здесь не так)

У каждого из нас есть образец. Страна, чью реальность мы сравниваем с украинской. Эдакий эталон, опыт становления которого считаем нормой. И раз за разом мы накладываем этот трафарет на нашу повседневность. Чтобы затем эту повседневность гневно осудить.
Мы осуждаем нашу реальность за то, что она не похожа на героический эпос. Что за пять лет коррупция и неэффективность не исчезли из нашей жизни.
Мы возмущаемся дорогами, тарифами и взятками. Договорняками, промедлением и отсутствием прорывов. И всякий раз киваем на пример других стран, будучи убеждены, что их путь к свободе и суверенитету был ровным и без ухабов.
Проблема лишь в том, что мы понятия не имеем, через что им пришлось пройти.
Финляндия
Хотим ли мы быть Финляндией? Победившей Советский Союз, построившей комфортную среду, создавшую одну из лучших образовательных систем в мире?
Безусловно, да. И мы вспоминаем про то, как финская армия победила красную, отстояла независимость и выбила свое право на суверенитет.
Пример 3,5-миллионного Давида и 190-миллионного Голиафа. Он греет душу и заставляет верить в чудеса. Но всерьез ли готова Украина к финскому опыту?
Их довоенные затраты на оборону колебались от 16 до 25% ВВП. Через военизированные структуры прошло полмиллиона жителей. Базовую военную подготовку получали не только мужчины, но и женщины с подростками.
Советско-финская война выглядит как неоспоримая победа Хельсинки лишь из нашего времени. А весной 1940 года наши оценки могли быть совершенно иными.
Потери финской армии превысили 70 тысяч человек (убитые, раненые и пропавшие без вести). Более четверти личного состава. По итогу, страна потеряла 11% территории. Эвакуировала 430 тысяч своих граждан.
Да, Финляндия отстояла независимость, но после Второй мировой оказалась фактическим сателлитом СССР. Кирилл Данильченко подробно пишет о том, как финская внешняя торговля была завязана на советский рынок.
Впрочем, не только торговля – дипломатия и экономика тоже обладали весьма ограниченным суверенитетом. Развал Союза вызвал "принцип домино" – финская экономика оказалась в кризисе, из которого долго и упорно выбиралась. А частью ЕС стала лишь в 1995-м.
Финский сценарий для Украины – это законодательный отказ от оккупированных территорий. Признание их частью России. Эвакуация и обустройство жителей Донбасса и Крыма. Возвращение страны в экономическую орбиту Москвы. Отказ от НАТО и ЕС.
Каждый может примерить его на себя и решить – готов ли он заплатить эту цену.
Израиль
Землю обетованную мы ставим себе в пример еще чаще. Израиль, мужественно сражавшийся против всех. Выигравший войны и создавший самый комфортный оазис на Ближнем Востоке. Мы хотим быть на него похожими и копировать его рецепты.
Так ведь они на ладони. Нужно всего лишь мобилизовать 40% трудоспособного населения в армию и вспомогательные части. Потерять в сражениях четыре тысячи солдат при общей стартовой численности армии в 30 тысяч.
Да, израильская армия увеличилась вчетверо за время войны за независимость, но в относительных цифрах потери в разы превышают те, что понесла украинская сторона.
"Израильский опыт" – это ортодоксы, протестующие против войны в их поселениях. Жесточайший конфликт между "левыми" и "правыми". Война регулярной армии против дружественных добровольческих подразделений.
Устранение неконтролируемых радикалов – которые, между прочим, пережили Вторую мировую и Холокост. Отчаянные споры о том, принимать ли компенсации от Германии.
"Израильский опыт" – это оборонные расходы на уровне трети бюджета. Карточная система вплоть до 1959 года. Система распределения, которая касается продуктов, повседневных товаров и даже электроэнергии.
Режим экономии контролируется государством – проверяющие ходят по домам. Создано министерство нормирования и снабжения. Гиперинфляция, достигающая нескольких сотен процентов в год.
Израилю никто не создавал военно-промышленный комплекс. Он появлялся на свет как реакция на оружейное эмбарго и угрозу санкций. Ему никто не строил экономику – ее создавали не столько благодаря, сколько вопреки.
Коррупционные скандалы, обвинения в адрес политического и военного руководства, двойные стандарты – все украинские родовые пятна были характерны для Израиля эпохи становления. Более того – по сравнению с ним, Украина сегодня живет в пространстве тотального комфорта.
Открытый финал
Мы любим ставить чужой опыт себе в пример. Но все наши исторические аналогии работают лишь по причине нашей безграмотности.
Мы весьма смутно представляем, как выглядела борьба за независимость у тех стран, которые нам по душе. Сравниваем их период войны с их современностью – и думаем, что две эти даты соединяет ровный исторический автобан. На самом деле, все строго наоборот.
Нет ничего проще, чем ставить собственной стране в пример некий идеал.
Проблема лишь в том, что это идеал придуманный. Внутри каждого "рецепта успеха" было все то, что мы наблюдаем сегодня вокруг. Кровь, пот и слезы. "Зрада", выглядевшая как "перемога". "Перемога", оборачивавшаяся "зрадой".
Реформы и рецидивы. Ошибки и предательства. А еще – темный тоннель государственного строительства, до выхода из которого могли добраться в лучшем случае внуки.
Все, что нас окружает, мало отличается от того, через что пришлось пройти тем странам, у которых "получилось".
Единственная разница в том, что мы лишь в самом начале пути. И пережитые нами испытания – лишь десятая часть того, через что пришлось пройти и Финляндии, и Израилю.
Наша фрустрация рождена завышенными ожиданиями. Мы отказываемся верить, что создание эффективного государства растягивается на поколения. Хотим светлого будущего уже завтра. Не готовы к издержкам и мечтаем об одномоментном.
А на самом деле, мы просто живем внутри сценария. От исхода которого зависит то, станут ли нас когда-нибудь ставить в пример. Если мы проиграем – то все наши нынешние проблемы станут рецептом поражения.
А если победим, то они войдут в энциклопедический райдер победы. Как доказательство того, что путь к суверенитету обречен быть витиеватым – как это было у полюбившихся нам стран. Но сами по себе наши нынешние стартовые условия ни на что нас не обрекают. Ни на победу, ни на поражение.

Как известно, сын маминой подруги умен, спортивен, вежлив и заботлив. И не существует.
Вернуться к началу Перейти вниз
Посмотреть профиль
Спонсируемый контент




СообщениеТема: Re: Победа за нами! = Перемога за нами! (Часть 2)   

Вернуться к началу Перейти вниз
 

Победа за нами! = Перемога за нами! (Часть 2)

Предыдущая тема Следующая тема Вернуться к началу 
Страница 56 из 56На страницу : Предыдущий  1 ... 29 ... 54, 55, 56

Права доступа к этому форуму:Вы можете отвечать на сообщения
Алупка, Крым - це Україна. Независимый городской форум. :: Алупка - наш город. Нам им и управлять :: Война. Россия против Украины = Війна. Росія проти України-
Ответить на тему